КОКАИН VHQ Тихорецк Cocaine Колумбийский

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Але, братцы, сайнулись! Ватага, это тот парень, который наркотиков наелся и Dota 2 катает двое суток нон-стопом. Угарать будем на полную, как на закладках, да вместе с братишками стрелками. Первый выбор - толстая полосатая кокаина, деревяшка для всех любителей кумарить на максималках. Лутаем его на марцовке, чтобы в клубе тусу показывать, кто в деле круче всех, да и на бабок заработать не хиленько.

Вчера выбрался варик из домашних головняков, ковыряясь в своих карманах с добротой. Найдя пару телефончиков дилеров, замахнулся на телефончик Стаса, назовем его так. Он был легким выбором, так как информация о нем курсировала даже у серого народа.

Yo, Стас, ты тут, братан?

Голос в трубке ответил, немного сонно: "Да, че, братик, что надо?"

У меня вопрос есть, а ты по продажам есть в курсе?

Стас заговорил с интересом в голосе: "Ага, кого ищешь, братишка?"

Ну, ты знаешь, я замучился, братцы. Хочется нормально оторваться, но так, чтобы потом головняки не пришли. Варика нет?

Стас рассмеялся: "Это легко, дружок. У меня есть классная стрелка кокаина. Прямо на марцовке сделана, особенный трюк. Отправляю тебе адресок, приходи сразу же!"

Не замедлив, выбрался к Стасу. Когда попали на марцовку, Стас вытащил из кармана пакетик с белым порошком, это была настоящая роскошь. Всякую пакость девахи бывают, но такую шняжку встретишь не всякий день.

Подъехали к дому, и Стас, сделав весовку, сказал: "Вот, держи, братик. Полторашку качественной закладки для крутых кумаров на весь век!"

Карта в руках, я отдавал ему наличку. Вскоре я ворвался в боевую атмосферу, зажигая свой виртуальный мир играя в Dota 2. Каждый ход, каждый спелл - настоящий стимулятор, который давал возможность прочувствовать эмоции настоящего победителя.

Но, к сожалению, закладки не бесконечны. Не успел я оценить всю красоту погружения, как начались кумары. Гуляют в голове, словно LSD 25 вкатывает с такой силой, что хочется выйти из этой безумной атмосферы.

И тут, внезапно, мне вспомнились слова Стаса о марцовке. Второй варик, который был готов противостоять головнякам. Хоть и самодельный наркотик, марцовка могла справиться с тяжелыми испытаниями.

Взял я себя в руки и решил включить полную луну, чтобы выбраться на улицу в погоню за марцовкой. Половина города гудела от страстного визга, а моя жизнь рухнула в глубокую пропасть.

Долго бродил я по улицам, и в итоге нашел того паренька, которого славили все вокруг. Заканчивалась карьера, уважение, деньги, но об этом я даже не думал. Отбойные головные боли победили мою гордость.

Мужик, вот ты его носишь?

Тот вынул из кармана пакетик с марцовкой и сказал: "Да, она самодельная. Будет помогать от боли и головняков. Для вас, кумары, сделал самое крутое!"

Не раздумывая, взял я пакетик и следующие два дня был полностью погружен в мир Dota 2, забывая о реальности и о жизни. Белый порошок, подкрепленный марцовкой, дарил непередаваемые ощущения, подгоняя экстази до самого максимума.

Но, братцы, причем тут всё это к рэперам? Это совсем другая тема, где себя проявляют рифмы и стихи, а не настоящие батлы и приключения в виртуальном мире. Так что если ты наркоман рэпер, то либо ты делаешь выбор, либо все эти кумары тебе уже не нужны. Береги свою голову и не забывай, что в музыке главное - ваша душа!